Головна » 2013 Серпень 7 » СОЦІАЛЬНІ ІСТОРЇ
15:38 СОЦІАЛЬНІ ІСТОРЇ | |
Вчасно виявили
 Глянь навкруги розумним оком Не так, як досі ти дивився.
Світ – море: тож будуй свій човен
Із добрих діл, щоб не розбився.
(східна мудрість)
Кожній людині хочеться, щоб її життя було легким і безхмарним, все вдавалося без надмірних зусиль. Однак, вийшовши в самостійне життя, відразу зусібіч обступають химери буденності, випробовують закладену батьками та вчителями здатність опиратися негараздам, стійко долати життєві перешкоди.
Відвідуючи багатодітні сім'ї з метою виявлення сімей на ранніх етапах сімейних криз, фахівець із соціальної роботи потрапив і до Тетяни, матері трьох дітей. Відразу кинулося в очі неохайне подвір’я, на шнурках та паркані висіли випрані білизна та одяг, хоча праним його можна назвати лише зважаючи на те, що він мокрий. Переступивши поріг її оселі, виявилася ще гірша ситуація. В помешканні брудно, стіни давно не білені, розкидані брудні речі, меблі поламані і в додачу до цього стійкий неприємний запах. В такій хаті, у двох невеличких кімнатах, проживає Тетяна з трьома дітьми і своєю матір'ю. Як з’ясувалося пізніше, вона ніде не працює, діти від різних чоловіків і на той час вона була вагітна вчетверте. Глянувши на таку жінку, яка стояла в брудному одязі, склалося враження, що цій людині зовсім байдуже до всіх побутових та й будь-яких інших дрібниць життя – їх просто можна переступити, як купу сміття на підлозі і йти далі в нікуди. Лише мати Тетяни подавала надії на позитивність цієї сім'ї – і одягнена чистіше, і книжки на полицях біля її ліжка. Отримуючи пенсію ще й підробляє. Чому ж її дочка, плід її яблуні, так далеко відкотився від неї? Можливо народна мудрість помиляється? А може просто мати доклала мало зусиль, щоб прищепити своїй дочці вміння облаштовувати побут та планувати своє сімейне життя.
З ініціативи фахівця із соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді справа сім'ї була розглянута на засіданні дорадчого органу з питань соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю, які опинилися у складних життєвих обставинах. Відповідно до рішення дорадчого органу сім'ю Тетяни поставлено на облік сімей районного центру СССДМ, як таку, що опинилася у складних життєвих обставинах, і взято під соціальний супровід.
Почалася спільна робота з налагодження побутових умов. Невдовзі Тетяна народила ще одну дочку. Однак протягом встановленого місячного терміну, навіть після нагадувань фахівця із соціальної роботи та секретаря селищної ради, дитину не зареєструвала. Як з’ясувалося пізніше, вона загубила паспорт і навіть не мала довідки з пологового відділення, щоб зареєструвати дитину.
Фахівцем із соціальної роботи було надано допомогу в оформленні документів, необхідних для відновлення втраченого паспорта. Після відновлення паспорта дитину зареєстрували та подали пакет документів в УПСЗН для призначення допомоги при народженні дитини. Паралельно з цим фахівець із соціальної роботи надавала допомогу у влаштуванні Тетяниного сина на навчання до першого класу загальноосвітньої школи. За сприяння фахівця із соціальної роботи було здійснено медичне обстеження найменшої дитини та отримано скерування для подальшого обстеження в обласну дитячу лікарню.
В ході соціального супроводу сім’ї фахівцем із соціальної роботи проводилася системна соціально-педагогічна робота щодо підвищення виховного потенціалу сім’ї, формування у матері відповідальності за власних дітей та ініціативності змінювати ситуацію на краще. В результаті проведеної роботи Тетяна почала більше уваги приділяти вихованню дітей, створенню умов для їх повноцінного розвитку, зокрема у будинку здійснила косметичний ремонт, забезпечила малолітніх одягом, взуттям.
Звичайно, ще багато потрібно зробити, однак є надія, що з допомогою фахівця із соціальної роботи спинилося падіння цієї сім'ї в прірву складних життєвих обставин.
Якщо людина дійсно чогось захоче, те весь Всесвіт буде сприяти здійсненню її бажання (Пауло Коельйо)
Дуже часто ми з вами, прості люди, за повсякденною роботою пошуком нових звершень не помічаємо, що діється поміж нами, не помічаємо красу навколишнього світу, рідних та близьких нам людей, а що й казати про увагу до людей, які на перший погляд викликають у нас відразу.
Від односельців тільки й чуєш: « самі винні, хто заважає працювати і бути нормальними людьми?» І ніхто не замислюється над тим, що не всі народжуються сильними духом та можливістю протистояти негараздам, які випадають на людську долю.
Так і сталося з моєю односельчанкою Інною. З дитинства росла тихою та боязливою дівчинкою, закінчивши школу за браком коштів не продовжила навчання на здобуття професії. Та все це було для неї не головне, з настанням вечора на Інну чекав її коханий Андрій.
Життя ніби налагодилось, молоді почали жити разом, народилась перша донечка Даринка, згодом і синочок Русланчик і ще одна донечка Ангеліна. Все ніби було добре та Андрій почав зловживати спиртним, не ночував вдома покинув роботу, почав бити дружину і малих дітей, а згодом і зовсім покинув сім ю.
Залишившись одна, Інна з трьома дітьми без коштів на прожиття, продуктів харчування, у холодній оселі впала духом. Почала зловживати спиртним, хотіла не раз накласти на себе руки, байдуже було і до дітей.
Не раз, осуджена людьми, викликалась на розгляд виконавчого комітету до сільської ради, викликали дільничного інспектора, та просто просили. Здавалося нічого не поробиш та все змінилося майже в один день, наша Інна захотіла змінити своє життя, і у неї вийшло.
Одного дня, як пізніше розповідала Інна, вона помітила у сільській раді інформаційний куточок районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, з якого витягла буклет «Не залишайся наодинці зі своїми проблемами», де було зазначено координати фахівця із соціальної роботи. Ноги самі понесли до кабінету з написом «Ми готові вислухати, підтримати, допомогти». І недарма, адже отримала постійну психологічну підтримку практичного психолога, якого фахівець із соціальної роботи залучила для допомоги молодій жінці. З ініціативи фахівця звернулися також до реабілітаційного центру для нарко- та алкозалежних, де Інна пройшла курс реабілітації.
Згодом навела порядок у будинку, влаштувалась на роботу прибиральницею, обробляє присадибну ділянку. Діти відвідують школу, охайні забезпечені канцелярським приладдям, одягом та взуттям. Зі спиртнимназавжди покінчено. «Ось подивіться, яка я господиня! – каже Інна – у мене все є і, навіть, пироги напечені!».
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
Вівторок, 03.12.2024, 01:36
Вітаю Вас Гість
Вітаю Вас Гість
Форма входу |
|---|
Пошук |
|---|
Календар | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Корисні сайти |
|---|
   
|
Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |