Робочий день в центрі розпочинався як завжди: кожен
спеціаліст був зайнятий своєю роботою. І ось пролунав дзвінок – це дзвонила
головний лікар дитячого відділення міськрай ТМО, стурбованим голосом вона
повідомила, що неповнолітня Тетяна, учениця 9 класу намагалася скоїти суїцид.
Спеціалісти центру відразу відреагували на дзвінок і відвідали неповнолітню в
лікарні. Під час індивідуальної бесіди з дитиною з’ясували, що причиною такої
поведінки стала емоційно негативна атмосфера, яка панувала в сім’ї.
Під час спілкування з сім’єю було з’ясовано, що Тетяна та її
батько Віктор Володимирович є громадянами Росії. Мати дівчинки покинула сім’ю,
і батькові довелося самотужки виховувати Тетяну. У 2006 році сім’я отримала
листа від бабусі, яка благала сина повернутися в Україну і жити разом з нею,
оскільки старенька мала проблеми зі здоров’ям. Після довгих роздумів Віктор
Володимирович разом з дочкою вирішили переїхати до України. Вони оселилися в
будинку бабусі і нібито в них почалося «щасливе життя». Проте дівчинка ніяк не
могла знайти спільної мови зі старенькою, і ось тут почалися справжні проблеми.
Катерина Карпівна весь час чіплялася до онуки через будь-які дрібниці, кричала,
а інколи і застосовувала фізичне насилля (била дитину всім, що попадало під
руку). Батько багато працював і приділяв мало уваги навчанню і вихованню дочки,
вислуховуючи постійні нарікання від матері на онуку почав «заглядати в чарку».
Саме така ситуація і вплинула на психологічний стан дівчинки. Тетяна
прогулювала школу, тікала з дому і не з’являлася по кілька днів. Зі школи, від
вчителів, почали надходити скарги на неврівноваженість дівчинки, підвищену
агресивність та низьку успішність. Це і стало останньою краплиною, і саме тоді
дівчинка наважилася на самогубство.Спільно
із завідувачем сектору опіки та піклування ССД, психологом відділу
освіти РДА було здійснено соціальне інспектування сім’ї з метою з’ясування умов
проживання та ситуації, що спричинила складні життєві обставини. Під час
соціального інспектування з бабусею дівчинки та її дядьком було проведено
індивідуальні бесіди про поліпшення психологічної атмосфери в сім’ї. З батьком
Тетяни була проведена індивідуальна бесіда про можливість влаштування дитини в
дитячий державний заклад, на що він відповів: «Ну, як це при живому батькові дитина
буде в інтернаті?!» Враховуючи бажання дитини залишитися з батьком та
виховуватися в сім’ї, дівчинку не було влаштовано в державний заклад.За
результатами соціального інспектування, відповідно рішення дорадчого органу та
наказу РЦСССДМ сім’ю Віктора Володимировича було взято під соціальний
супровід. Під час соціального супроводу
з дитиною була проведена індивідуальна психодіагностична робота, спрямована на
дослідження особистості, внутрісімейних стосунків, суїцидальних намірів та
рівня прояву агресії. За результатами індивідуальної роботи з дівчинкою була
проведена корекційно-відновлювальна робота. Неодноразово спеціалісти центру
працювали і з батьком дівчинки: проводили індивідуальні бесіди щодо шкідливого
впливу алкоголю на організм людини, щодо поліпшення психоемоційної атмосфери в
сім’ї та належного виховання дочки. Проведена робота позитивно вплинула на
Віктора Володимировича: він покинув пиячити, почав більше уваги приділяти
навчанню і вихованню дочки. Познайомився з жінкою, Катериною Іванівною, і переїхав
до неї разом з дочкою. Нова дружина відразу знайшла спільну мову з Тетяною і
замінила їй матір, якої дівчинці так не
вистачало. Тетяна почала стабільно відвідувати школу, краще навчатися, в неї
стабілізувався психоемоційний стан, вона навіть обрала для себе майбутню
професію – кондитер.
|
